Неділя, 16.12.2018, 20:52

Ізяславський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. О.П.Онищука, гімназія"

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Карта
Корисно


Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 263
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Військово-історичний музей Героя Радянського Союзу О.П.Онищука

 

Тукало Е.П., витель історії Ізяславського НВК
"ЗОШ ІІ-ІІІ ст. №5 ім. О.П,Онищука, гімназія"
Відкриттю музею передувала велика робота. Організаційну роботу очолила Людмила Василівна Погребняк, вчителька іноземної мови. Бажання увіковічення пам’яті випускника школи підтримали учасники бойових дій в Афганістані, командири та воїни частини, де служив Онищук, рідні, обласне відділення республіканського товариства охорони пам’яток історії і культури, державні та партійні органи району та області. До збору експонатів були залучені десятки людей.
Було встановлено тісні зв’язки з рідними О.П. Онищука, дружиною героя – Г.С. Онищук, які передали до музею значну частину експонатів. Учні налагодили зв’язки з воїнами 3-го батальйону, де служив Олег Петрович Онищук в Афганістані, воїнами, що брали участь в останньому бою біля кишлака Дурі, але залишились живими. Всі вони дали багато матеріалів, які створили основний фонд шкільного музею. Це і бронижелет, і нагрудник, у якому носили магазини для автоматів і кулеметів, різні зразки зброї країн, що постачали її душманам, особисті речі героя. Відчутну допомогу в створенні і, особливо в оформленні музею надали працівники культури, зокрема, колективи художників міста й області.
Урочисте відкриття шкільного музею відбулося в день обласного зльоту воїнів-афганців. Подія ця була надзвичайною не тільки для міста, району, а й для всього краю. 29 квітня 1989 року для участі у відкритті музею прибули представники усіх населених пунктів району та області, масово прийшли земляки Олега – жителі міста Ізяслава, села Путринці і навколишніх сіл, приїхали воїни- Р. Горєлов, М.Дерев’янко, М. Окіпський, які залишились живими з останнього бою в групі О.П. Онищука. Зібралися рідні наших земляків-воїнів, які віддали своє молоде життя на афганській землі. На відкриття музею прибули також представники партійних, радянських і комсомольських органів, ветерани Великої Вітчизняної війни. В день відкриття музею відбулося й урочисте відкриття меморіальної дошки герою. З того дня школа № 5 м. Ізяслава стала називатися школою імені Героя Радянського Союзу Олега Петровича Онищука.
Роботою музею керує рада музею, яка опирається на Положення про музей. До складу ради музею радимо крім учнів включати заступника директора з навчально-виховної роботи чи виховної роботи, педагога -організатора, вчителя, який здійснює безпосереднє керівництво роботою музею, вчителя, що викладає предмет "Захист Вітчизни” представників (бажано голову чи його заступника) районної ради ветеранів Афганістану.
 Музей – це установа, де емоційно і образно осягається сутність часу. Він несе, перш за все, пізнавальну функцію.
Eкспозиції музею через учасників подій, їх особисті речі дають відвідувачам об’єктивні, правдиві уявлення про події війни в Афганістані. Вони забезпечують конкретну історичну достовірність, мають значний емоційний вплив і велике пізнавальне значення.
Наш музей - це те місце, де без зайвих слів усвідомлюється весь трагізм тієї війни, правда про війну, про яку довго мовчали, війну, яку називають помилкою. Кожен, хто побуває тут звіряє свою совість і пам’ять за такими рядками:
Я иду по земле,
Я любуюсь ее красотою,
Я остался живым, Я иду по земле,
Мне она подарила удачу,
Память…
Память…
Живи!
Без нее ничего я не значу.
 В.М. Красюк. "Бой у кишлака Дури"
Це місце, де людина морально очищається, відчуває свою відповідальність перед своїми батьками, родиною, сім’єю. Бо не можна його не відчути, читаючи на одній з фотографій слова, викарбувані на чорній гранітній плиті на могилі Олега Онищука.
Мама моя, жена и дети!
Простите, что вот здесь себе я выбрал место.
Я Вас любил, я жизнь любил.
И не моя вина,
Что мало жил.
В чужой стране я Вас берег
И честно выполнил свой долг.
Теперь для Вас травою стану,
Березой, ветром и цветами.
Погладь их, Мама – это я,
Навек с тобою – Боль моя.
Це місце, де бачиш красу і велич людських відносин, вірності та любові. Бо тут можна побачити фото дружини Олега Онищука Галина Степанівни і підкреслити відвідувачам, що це жінка, яка молодою з двома малолітніми доньками стала вдовою, зберегла лебедину вірність, красива, мужня і сильна живе поруч з нами. Про неї та Людмилу Горошко (дружину Ярослава Горошка – побратима Олега) В. Красюк у своїй книзі "Бой у кишлака Дури” пише:
Їх пам’ять настільки - жива,
Їх пам’ять настільки – красива,
Їх пам’ять - не лише слова,
Їх пам’ять життя.
Воно – диво,
Яким милуватись би всім,
І вчитися дійсно любові,
Але це вдається не всім,
Тому стільки горя та крові.
Музей проводить велику та багатогранну роботу. Насамперед, дбаємо про матеріальну базу, оновлення та естетичний вигляд приміщення та експозицій. В цьому активно співпрацюємо з відділом освіти, районною та обласною радами ветеранів Афганістану, райдержадміністрацією, благодійниками. Саме обласна рада ветеранів Афганістану передала безкоштовно музею музичний центр та нове покриття на підлогу в обидва його зали. Районна рада ветеранів Афганістану поповнила музей фотозаписами пісень та розповідей про афганські події, що сприяє більш емоційно проводити оглядові та тематичні екскурсії. 
 Хоча музей працює з 1989 р., пошукова та дослідницька робота триває досі. Більше того – вона набуває щораз яскравішого та творчого забарвлення. До неї долучаються все нові та нові школярі, що приходять на зміну своїм попередникам. Зустрічі з безпосередніми учасниками бойових дій в Афганістані, рідними та близькими тих, хто загинув, збір нових експонатів, велика організаційна робота Л.В. Погребняк дала можливість розширити музей, відкрити його другу залу в 1999 р., приурочивши її 10-й річниці виводу радянських військ з Афганістану. Друга зала – це особливе місце, це пам’ять про тих юнаків та офіцерів Ізяславського району, що повернулися на рідну землю журавлями.
Вчителька історії О.Л. Дем’янюк разом з учнями – активом музею – систематизувала зібраний матеріал, оформила його альманахом "Біль Афганістану”. В 2003 р. він був відзначений дипломом управління освіти Хмельницької облдержадміністрації. В 20-у річницю вшанування пам’яті О. Онищука (31 жовтня 2007 р.) музей відвідали земляки побратима Олега - Героя Радянського Союзу Ярослава Горошка із с. Борщівки Лановецького району Тернопільської області і передали землю з малої батьківщини Героя. Пам’ять живе…
Одним з напрямків роботи музею є культурно-освітня діяльність, насамперед, проведення екскурсій. Ми практикуємо оглядові, тематичні екскурсії, екскурсії – уроки.
Оглядова екскурсія має певні особливості – протягом досить стислого проміжку часу не тільки ознайомити відвідувачів з експозицією, але й дати оцінку подіям, зуміти показати все основне так, щоб кожний відвідувач запам’ятав побачене і почуте, зробив з цього певні висновки.
Тематична екскурсія охоплює не всю експозицію музею, а висвітлює одну певну тему.  
Екскурсія – урок – має на меті якомога глибше опанувати теми, передбачені навчальними програмами школи. Такий захід проводить вчитель, а працівник музею лише допомагає йому: підбирає експонати, надає консультації. Робота екскурсовода досягає поставленої мети в тому випадку, коли він глибоко і дохідливо подаватиме матеріал. Крім екскурсій проводяться музейні лекції.
Лекція – одна з форм науково-освітньої роботи. Від екскурсії музейна лекція відрізняється тим, що дає змогу виходити за межі експозиції. Наприклад, перед тим як розповісти про О.П. Онищука, лектор наводить загальні відомості про хід війни в Афганістані, визначає її етапи. Підготовка лекції – це не тільки вивчення відповідної літератури, але передусім підбір відповідних експонатів, які використовуються під час проведення такого заходу. Матеріал лекції треба засвоїти настільки, щоб це давало змогу викладати його вільно і самостійно, дохідливою мовою. У заключній частині лекції підводяться підсумки, закріплюється викладений матеріал шляхом бесіди або відповідями на питання. Таку форму роботи проводять спеціально підготовлені учні. При підборі учнів керівник музею радиться з психологом, класними керівниками. До цієї роботи залучаються учні, що мають навики дослідницької та пошукової діяльності, в них добррозвинуті пізнавальні можливості. Враховується і бажання самого учня. Це діти, що мають певні комунікативні здібності, в них вироблена необхідна культура поведінки, відповідальність, певні моральні цінності. Основна група екскурсоводів обов’язково має дублерів. Бути екскурсоводом в нашій школі – це почесно та відповідально. Такі учні залучаються для проведення музейних уроків, бесід, диспутів, виступів перед громадськістю. Вони –актив музею. Керівництво їхньою роботою повністю покладається на керівника музею, який визначає програму, тематику і форму проведення занять.
За час існування музею його відвідали тисячі дорослих та дітей, учні шкіл району, області України, гості з інших країн. Вони залишають відгуки про побачене і відчуте у спеціальній книзі відгуків.
Повагу та шану до земляка – Героя випускника школи виховуємо з першого дня перебування дитини в школі. За традицією на першовересневих святкуваннях головним уроком є урок у музеї. Він проводиться одночасно для батьків і дітей, і в цьому ми бачимо великий виховний потенціал. Квіти пам’яті на могилу Олега Петровича, до скорботних плит – пам’ятників на Меморіалі воїнам-афганцям в цей день покладають випускники школи, кожен з яких уже на урочистих зборах, присвячених отриманню атестатів про повну загальну середню освіту отримує Наказ школи випускнику. Горить свіча Пам’яті… В коридорах школи звучить скорботна мелодія… Сльози матерів і вдів… Квіти… Квіти… Квіти…
Це – 31 жовтня. Це – День Пам’яті. Він став уже традиційним не тільки для школи, але й громадськості міста, району. Обов’язковими учасниками є бойові побратими Олега Онищука, представники районної та обласної рад ветеранів Афганістану. В школі та місті в цей день проводиться ряд заходів, які обов’язково узгоджуються з радою музею. Деякі матеріали заходів пропонуються читачам.
Музейні експозиції використовуються вчителями з метою вироблення в учнів стійкої моралі, глибокого відчуття обов’язку перед родиною, рідним краєм, правильного розуміння патріотизму, формування власної оцінки історичних подій, діяльності людей, їх поведінки в критичних ситуаціях.
На уроках етики, при викладанні спецкурсів "Риторика”, "Народознавство”, курсів за вибором "Етика сімейного життя”, уроках історичного краєзнавства, позакласних заходах учнями глибоко осмислюються "Спогади про сина” матері Олега Онищука Марії Іванівни, листування Галини Степанівни з чоловіком, "Лист у вічність” Людмили Іванівни Горошко, добірки поетичних рядків про почуття синів до матерів та чоловічу честь і гідність.
Життя та подвиг Олега Онищука, відданість військовому обов’язку всіх тих, хто загинув в тій страшній війні пробуджують в людських душах те, що робить їх морально чистими, те, що спонукає їх ще раз задуматись над сутністю життя, любові, честі, самовідданості, доблесті – усім тим, що складає справжній подвиг людини. Саме таку оцінку ми даємо поетичним рядкам, творам, малюнкам, які творять наші учні та вчителі після відвідування музею, проведених зустрічей, бесід, диспутів.
Переконані, що саме це і є головним, на що спрямована уся різностороння робота нашого музею
               
 
 
 
 
 
 
 
 
Вшануйте пам'ять загиблих, завітайте на наш сайт 
iznvk5museum.hdd1.ru